Геноцид армян

Другим спірним питанням є час прийняття рішення про знищення вірменського населення Туреччини. Історики, які розглядають цю проблему (аналогічно історикам Голокосту), діляться на дві групи: «інтерналісти» які вважають, що турки давно виношували плани геноциду вірмен, і події кінця XIX – початку XX століття є репетицією геноциду 1915 року, і «функціоналістів», які вважають, що події носили досить випадковий характер і відбулися під впливом уявлень про вірменську загрозу, що виникли під час Першої світової війни. Так, «інтерналіст» Вахагн Дадрян бачить важливу причину геноциду вірмен в ісламі, що представляє непідвладну змін догму, і обгрунтовує це тим, що основні вбивства вірмен відбувалися після п’ятничних молитов, на яких мулли закликали до джихаду проти вірмен. Критикуючи його аргументи, опоненти заперечують, наводячи приклад порятунку вірмен мусульманами, і відзначаючи той факт, що репресії проти вірмен почалися в Османській імперії після епохи танзімат, коли Османська імперія відмовилася від верховенства релігійних законів і спробувала встати на шлях модернізації.
(далее…)

Одним з найбільш спірних питань у вивченні геноциду вірмен є кількість жертв, відповідь на який часто залежить від політичних уподобань. Точний підрахунок числа жертв неможливий і оцінка базується на непрямих ознаках і свідченнях свідків. Одним з таких ознак є чисельність вірменського населення Османської імперії: згідно з даними вірменської патріархії воно становило до 1915 року 1845450 чоловік, а згідно з офіційними турецьким даними – 1295000 чоловік. 28 вересня 1915 губернатор Діарбекіра Решид-бей в телеграмі Талаат повідомляв, що він вислав з області 120 000 вірмен, у той час як офіційна османська статистика показувала майже в два рази меншу цифру [44]. У серпні 1915 року Енвер-паша повідомив Ернсту Якху (нім. Ernst Jackh) про 300 000 загиблих вірмен.
(далее…)