Геноцид армян

По условиям Мудросского перемирия союзные державы обязывались наказать турок и наградить армян. Настаивая на контроле над стратегическими путями, освобождении военнопленных и уходе турецких войск из Закавказья, Британия согласилась заменить требование вывода турецких войск из шести армянских вилайетов на право союзников ввести в эти вилайеты войска «в случае беспорядков». Тем не менее союзные страны не собирались выполнять этот пункт договора. При эвакуации из Эриванской области турецкая армия ограбила и вывезла всё что возможно: запасы продовольствия, домашний скот, орудия труда, одежду, мебель и даже двери, окна и железнодорожные шпалы. Когда армянская армия в декабре 1918 года заняла Александрополь, на железной дороге не было ни одного локомотива или железнодорожного вагона.
(далее…)

Днем початку геноциду вірменського населення прийнято вважати день 24 квітня 1915 року, коли молодотурецькі правителі, головну роль серед яких зіграв тріумвірат: Талаат-паша, Енвер-паша і Джемаль-паша – наказали зібрати всю вірменську інтелігенцію в Стамбулі і депортувати [25]. Російська військова газета «русскій Інвалід’» у номері від 18 (1 травня) 1915 року друкувала повідомлення про те, що в Стамбулі заарештовані протосинкелом вірменського патріархату і 400 вірмен.
(далее…)

Вірмени Османської імперії, не будучи мусульманами, вважалися другорядними громадянами, хоча займали при цьому важливе місце в торгівлі та бізнесі. Утиски вірмен так само, як і інших національних меншин, почалися після зменшення кордонів імперії [17]. На Берлінському конгресі Порта (уряд Османської імперії) зобов’язалося провести реформи, пов’язані з положенням вірмен, і гарантувати їх безпеку. Однак виконання умов Берлінського трактату саботувалося урядом султана Абдул Гаміда II, який заявив що для вирішення вірменського питання потрібно винищити вірменський народ [18].
(далее…)

В Санта-Барбаре 27 января 1973 года, состоялся первый одиночный теракт. Его совершил армянин в возрасте по имени Гурген Яникилян. Его жертвами стали Мехмет Байдур и Бахадыр Демир, турецкий генеральный консул и вице-консула в Лос-Анджелесе, и эти убийства превратились в организованную кампанию после 1975 года. “